Кафедра цифрових технологій і професійної освіти
Permanent URI for this communityhttps://library.vspu.net/items/28c0d391-1030-4be6-8f9e-c67cd2f8a4eb
Browse
4 results
Search Results
Item Модернізація професійної підготовки майбутніх керівників закладів освіти(Вінниця : Друк плюс, 2022) Кузьмінський, Анатолій Іванович; Орос, Ільдіка Імріївна; Кучай, Тетяна Петрівна; Шовш, Катерина Степанівна; Силадій, Іван Михайлович; Біда, Олена АнатоліївнаУ статті констатовано ідеї перших теорій наукового управління, автори яких, спираючись на власний досвід і спостереження, виділяли якості, котрими, на їх думку, повинен володіти керівник, щоб його діяльність була ефективною. Виокремлено ідеї сучасних концепцій, що виходять з того, що один стиль керівництва не може бути найефективнішим у всіх випадках. Керівництво має бути ситуативним, гнучким. Процес формування педагогічної команди розкрито як створення єдиного, цілісного колективу викладачів, який здатний ефективно досягати цілей конкретного проекту. Контекст командоутворення складається з багатьох питань, які умовно поділяють на три групи, що складають основні напрями роботи щодо командоутворення які представлено у статті. Показано шляхи вирішення проблеми формування конфліктологічної компетентності майбутніх менеджерів освіти, специфіка причин та соціально-педагогічні умови створення безконфліктного освітнього середовища в закладах освіти. Приділено увагу організації контрольно-діагностичної діяльності, адже за цієї діяльності приймаються управлінські рішення для регулювання об’єкта, який контролювався. В основі контрольно-діагностичної діяльності керівника закладу освіти, що займає провідне місце, лежать два види управлінської діяльності (перцептивний, комунікативний), що обґрунтовані у статті. Надзвичайно важливими для контролю управління є функції, що мають між собою тісний зв’язок та реалізуються його суб’єктами: інформаційна (створює масив інформації щодо якості освіти в закладі освіти); діагностична (фіксує реальний стан якості освіти у закладі освіти); оцінювальна (дає кількісно-якісну оцінку об’єктів освітнього процесу у закладі освіти на основі певного набору критеріїв та показників); коригувальна (мінімізує вплив негативних факторів в освітньому процесі); прогностична (формує стратегію і тактику розвитку освіти у закладі освіти); управлінська (відстежує ефективність та результати прийняти рішень, розроблених програм); превентивна (виявляє небажані відхилення та запобігання негативним наслідкам); комунікаційна (уможливлює зворотній зв’язок, забезпечує надання інформації для виконання діагностичної функції).Item Використання іншомовної рольової гри як методу формування емоційного інтелекту майбутніх фахівців з економіки(Вінниця : Друк плюс, 2022) Галашова, Олена ГеннадіївнаУ статті розглянуто необхідність формування емоційного інтелекту як однієї з провідних особистісних та професійних властивостей майбутніх фахівців з економіки. Проведено аналіз вітчизняних та зарубіжних досліджень феномену емоційного інтелекту, на базі якого визначено доцільність використання іншомовної рольової гри для формування емоційного інтелекту студентів економічних спеціальностей. Значна увага приділяється проблемі впливу емоцій на налагодження ділових стосунків та досягнення взаємовигідних цілей. Рольову гру розглянуто як насичену розмаїттям емоцій діяльність, під час якої виникає спонтанний зворотний зв’язок між співрозмовниками. Пізнання самих себе, ситуації навколо себе, власних почуттів і емоцій та емоцій партнерів зі спілкування призводить до усвідомлення значимості контролю та коригування емоцій для досягнення взаєморозуміння. Особистий досвід автора свідчить, що з метою формування емпатії та емоційного інтелекту студентів, рольова гра має включати елемент непередбаченості. Ситуація виклику та непередбаченості виявляє здатність інтерпретувати значення емоцій, аналізувати причини їх виникнення, впоратися з проявом негативних емоцій у вербальній та невербальній комунікації. Коригування емоцій відбувається як результат поглибленого самопізнання, виникнення емпатії у процесі навчального співробітництва й партнерства. Визначена автором роль викладача у підготовці студентів до вільного обміну думками, використання іншомовних комунікативних кліше та професійної лексики у процесі проведення рольової гри передбачає цілеспрямоване поєднання виховних та навчальних методів для формування емоційного інтелекту як важливої професійної компетенції майбутніх фахівців економічної сфери діяльності.Item Комікси як навчальний інструмент для закріплення знань на заняттях з іноземної мови(Вінниця : Друк плюс, 2022) Балакірєва, Ганна ЮріївнаМета дослідження полягала у пошуку успішних форматів впровадження коміксів для покращення навичок письма під час закріплення пройденого матеріалу на заняттях іноземної мови. Для досягнення мети дослідження були визначені такі завдання: дати визначення поняттю «комікс» та розглянути його основні характеристики; розробити навчально-методичні матеріали та провести емпіричне дослідження, використавши комікси на заняттях іноземної (німецької) мови серед студентів факультету іноземних мов; дати характеристику обраним форматам впровадження коміксів на основі результатів анонімного опитування учасників експерименту. Аналіз літератури дозволив визначити базове поняття коміксу, його складові елементи, жанри та основні типи. Водночас, розглянуто переваги застосування коміксів на заняттях іноземної мови, серед яких основними є підвищення мотивації студентів, досягнення цілей заняття, розвиток уяви та творчих здібностей. Дослідження тривало впродовж дев’яти місяців дистанційного навчання. Для закріплення пройденого матеріалу учасникам навчального процесу було запропоновано створення діалогів на основі отриманих коміксів. Водночас, поставлені завдання постійно варіювались, враховуючи наступні фактори: можливість вибору коміксу, наявність мовленнєвих патернів та прикладів, робота в парах, обмеження в часі, наявність і вид зворотного зв'язку. Результати емпіричного дослідження підтвердили твердження іноземних науковців щодо доцільності впровадження коміксів на заняттях іноземних мов як інструменту для покращення навичок письма, розвитку креативності та уяви. Розглянутий в статті вид діяльності варто застосовувати не лише як проєктну роботу наприкінці заняття, а й для домашнього опрацювання. Також в статті окреслено перспективи подальших досліджень та подано застосунки, які дозволять викладачеві самостійно створити історію в ілюстраціях для подальшого використання на заняттях.Item Організація позааудиторної роботи зі студентською молоддю як умова підвищення ефективності освітнього процесу(Вінниця : Друк плюс, 2020) Задворняк, Людмила Сергіївна; Zadvornyak, Lyudmila S.У статті розкривається специфіка організації позааудиторної роботи зі студентською молоддю у закладі вищої освіти, описані основні ідеї, досвід та умови організації позааудиторної роботи. Наведені приклади форм позааудиторної діяльності здобувачів вищої освіти, показані шляхи включення студентів в різні напрямки суспільно-корисних і особистісно-цікавих занять. Освітній процес у закладі вищої освіти спрямований на формування професійних компетентностей і якостей особистості, виховання громадянськості, працьовитості, поваги до прав і свобод людини, формування особистості, інтегрованої в сучасне суспільство і націленої на вдосконалення цього суспільства. Одним із способів організації ефективного навчання, інтенсифікації освітнього процесу у вищій школі є створення єдиної системи аудиторної і позааудиторної роботи зі студентами. Важливою сферою в організації роботи закладів вищої освіти у напрямі формування загальнолюдських ціннісних орієнтацій є позааудиторна діяльність, яка надає студентам великі можливості для отримання теоретичних знань, освоєння практичних навичок і формування загальнокультурних і професійних компетенцій. Реалізація внутрішнього потенціалу студентської молоді в закладі вищої освіти, побудова внутрішніх і зовнішніх факторів формування його громадянської позиції зумовлюється успішною організацією позааудиторної роботи здобувачів вищої освіти, яка складається із самостійної роботи студентів, діяльності із органами самоврядування студентського, культурно-дозвіллєвої діяльності за інтересами, роботи з підвищення професійної майстерності тощо. Освітній процес підготовки фахівців, який би відповідав вимогам сучасності, передбачає пошук і відбір відповідних форм та методів організації позааудиторної роботи, які б давали можливість здобувачу вищої освіти самостійно розкривати свої уміння, творчий потенціал, здібності й підштовхували б його до пошуку нових знань, необхідних для формування готовності до професійної діяльності. Тому позааудиторна робота, як форма навчання, за якої майбутній фахівець засвоює необхідні знання, оволодіває вміннями та навичками систематично та планомірно працювати, формує власний стиль майбутньої професійної діяльності, є надзвичайно важливою у процесі фахової підготовки майбутніх спеціалістів. У статті розглянуто особливості організації позааудиторної діяльності студентської молоді в умовах закладу вищої освіти. Визначено роль позааудиторної роботи студентів у процесі формування готовності до здійснення безпосередньої практичної діяльності та розглянуто зміст поняття «Позааудиторна робота», як умова підвищення ефективності освітнього процесу.