DSpace 8
DSpace is the world leading open source repository platform that enables organisations to:
- easily ingest documents, audio, video, datasets and their corresponding Dublin Core metadata
- open up this content to local and global audiences, thanks to the OAI-PMH interface and Google Scholar optimizations
- issue permanent urls and trustworthy identifiers, including optional integrations with handle.net and DataCite DOI
Join an international community of leading institutions using DSpace.
The test user accounts below have their password set to the name of this software in lowercase.
- Demo Site Administrator =dspacedemo+admin@gmail.com
- Demo Community Administrator = dspacedemo+commadmin@gmail.com
- Demo Collection Administrator = dspacedemo+colladmin@gmail.com
- Demo Submitter = dspacedemo+submit@gmail.com
Communities in DSpace
Select a community to browse its collections.
Recent Submissions
Institutional consolidation of the State Migration Service of Ukraine (2009– 2011): strategic guidelines and implementation challenges
(Вінниця: ВДПУ, 2026) Vitiuk, Oleksandr O.; Murashova, Olha P.; Вітюк, Олександр; Мурашова, Ольга
The purpose of this article is to provide a comprehensive historical and institutional analysis of the consolidation process of the State Migration Service of Ukraine between 2009 and 2011. Methodology. The study is grounded in the principles of historicism, scientific objectivity, and systematicity, enabling an impartial examination of developmental patterns in the institutional process. The methodological toolkit combines general scientific approaches (historical and logical) with specialized historical methods (historical-comparative, historical-genetic, subject-chronological, and retrospective analysis).Scientific novelty. The novelty of the study lies in a systematic examination of the consolidation of the State Migration Service of Ukraine amidst the broader institutional transformations of 2009–2011. Particular focus is placed on the agency's strategic orientation, functional authority shifts, human resources policy evolution, and inter-agency cooperation dynamics that directly affected the execution of Ukraine's national migration policy. Furthermore, future prospects for institutional development within the national migration framework are outlined. Conclusions. The institutional consolidation of the State Migration Service of Ukraine in 2009–2011 unfolded alongside nationwide administrative reforms and shifting state migration priorities. The article analyzes key stages in establishing the modern State Migration Service of Ukraine as a distinct executive body, detailing its institutional architecture and inter-agency interactions. Significant attention is given to the legislative and regulatory framework governing its operations during reforms aimed at aligning with European migration management standards. The findings demonstrate that during 2009–2011, the State Migration Service of Ukraine did not achieve full operational capacity as a unified state institution, which adversely affected state migration policy execution. Key challenges—such as rising migrant numbers, the necessity of effective flow controls, refugee and stateless person protection, and irregular migration countermeasures—required immediate state intervention. Structural changes, digital transformation (including modern data processing, procedure automation, public registries, and electronic document workflows), and functional re-evaluations were driven by both internal administrative restructuring and external pressures from intensifying migration trends
Від Помаранчевої революції до Революції Гідності: європейська інтеграція та міжнародна легітимація демократичного курсу України
(Вінниця: ВДПУ, 2026) Кобець, Євген А.; Мосін, Олександр В.; Kobets, Yevgen А; Mosin, Oleksandr V
Мета статті. Дослідити еволюцію міжнародної легітимації демократичного курсу України від Помаранчевої революції 2004 р. до Революції Гідності 2013 – 2014 рр. крізь призму взаємодії внутрішніх політичних трансформацій і реакції міжнародних акторів. Проаналізувати роль ЄС, США та міжнародних організацій у формуванні політичного визнання української влади й визначити чинники переходу від символічної підтримки демократичних змін до їх інституційного закріплення. Методологія дослідження ґрунтується на принципах історизму, об’єктивності та системності із застосуванням проблемно-хронологічного й історико-порівняльного методів, а також аналізу міжнародних політико-правових документів та дипломатичних рішень. Наукова новизна полягає у комплексному розгляді міжнародної легітимації українського демократичного курсу як багаторівневого процесу, що поєднує нормативно-дипломатичний, інституційно-правовий і безпековий виміри, а також у зіставленні міжнародної реакції на події 2004 та 2013 – 2014 рр..
Висновки. Встановлено, що Помаранчева революція започаткувала практику умовної міжнародної легітимації, коли демократичність виборів стала чинником міжнародного визнання влади, однак без інституційного закріплення європейської перспективи України. У 2005 – 2013 рр. взаємини з ЄС характеризувалися асиметрією між розвитком співпраці та відсутністю членської перспективи, що послаблювало міжнародний кредит довіри. Революція Гідності стала переломним етапом: міжнародна реакція перейшла від дипломатичної підтримки до інституційних рішень, що забезпечило правове й безпекове закріплення демократичного курсу України.
Концепт «смерті» у фольклорно-етнографічній традиції Українського Полісся
(Вінниця: ВДПУ, 2026) Боряк, Олена; Boriak, Olena O.
Мета роботи. Розглянути концепт «смерті» на основі традиційних уявлень поліщуків, що збереглися на теренах Українського Полісся. Наукова новизна дослідження. Залучено польовий матеріал, зібраний протягом 2003–2021 рр. під час комплексних історико-етнографічних експедицій Державного наукового центру захисту культурної спадщини від техногенних катастроф. Представлені записи, зокрема із сіл, що зазнали втрат культурних цінностей внаслідок Чорнобильської катастрофи. Методологія дослідження. При розгляді текстів застосовано системний підхід, залучено низку загальнонаукових методів, зокрема аналітичний, структурно-типологічний, метод інтерпретації, компаративний та семантичний методи. Висновки. Ставленням індивідуума до смерті визначається ступінь морально-етичного стану цивілізації, її духовного рівня. Представлене розмаїття фольклорного, етнографічного, лінгвістичного матеріалу, що відображає традиційні уявлення поліщуків про смерть в усіх варіаціях, умістили в собі ціннісні категорії життєдіяльності людини – такі, як Буття, Доля, Воля, Справедливість, Гріх, Спокута. Позбавлення життя міфологічною Смертю – це оцінювання вагомості своєї жертви. Народна філософія смерті – це про сенс життя, усвідомлення ціни свого життя, почуття відповідальності за прожите життя та, у кризовій ситуації – зречення власного буття. Наскрізний мотив, що поєднує численні фольклорні сюжети на тему «смерті» – це розмежування життєвого та потойбічного буття, уявлення про «тамтой» світ, взаємозалежність та взаємопроникнення двох світів. Глибинні дохристиянські світоглядні уявлення про смерть, попри тисячолітній вплив християнства, самовідтворювалися, а отже збереглися й продовжують відтворюватися.
Участь дисидентки Ганни Михайленко в українському правозахисному русі в 1970-х рр.
(Вінниця: ВДПУ, 2026) Паска, Богдан; Паска, Ганна; Paska, Bohdan V.; Paska, Hanna M
Мета статті – всебічний і комплексний аналіз участі Ганни Михайленко у правозахисному русі в УРСР у 1970-х рр. Методологія. Методологічною основою статті є принципи об’єктивності, всебічності, наступності, історизму. У роботі використано методи аналізу та синтезу, проблемно-хронологічний, ретроспективний, метод типології, метод порівняння та зіставлення інформації з різних джерел. Наукова новизна зумовлена введенням у науковий обіг комплексу маловідомих документів Галузевого державного архіву Служби безпеки України (ГДА СБУ) в Одеській області, які дозволяють розкрити ключові напрями правозахисної діяльності Г. Михайленко у 1970-х рр. У статті вперше здійснено всебічний аналіз рукописних документів, підготовлених дисиденткою в рамках її неофіційної участі у роботі Української Гельсінської групи (УГГ). Висновки. Репресивна політика радянської влади щодо українських дисидентів, постійний тиск з боку КДБ, цілеспрямоване порушення базових демократичних прав і свобод людини в УРСР зумовили залучення Г. Михайленко до правозахисного руху на півдні України. Важливими напрямками її діяльності у 1970-х рр. були: послідовний захист інтересів засуджених та переслідуваних одеських дисидентів; надання матеріальної та фінансової допомоги в’язням сумління, що перебували у місцях позбавлення волі; підготовка матеріалів правозахисного характеру для УГГ, що призначалися для нелегального передання закордон і публікації в журналі «Хроніка поточних подій». Важливе значення у житті Г. Михайленко відіграло знайомство з київською дисиденткою Оксаною Мешко. З її ініціативи правозахисниця підготувала як мінімум дев’ятнадцять рукописних документи (із яких сім написала самостійно), що відіграли помітну роль у фіксації злочинів радянської влади проти учасників руху спротиву, висвітлювали питання порушення прав людини, утисків і репресій. Активна правозахисна діяльність Г. Михайленко, її тісні контакти з дисидентським середовищем і членами УГГ, систематична участь у підготовці матеріалів, що викривали порушення прав людини в УРСР не могли залишатися непоміченими з боку радянських каральних органів. У підсумку національно-виражена патріотична позиція дисидентки призвела до її арешту на початку 1980 р. і подальшого запроторення до психіатричної лікарні.
Заходи з укрупнення сільських поселень України в період пізнього сталінізму (друга половина 1940-х – початок 1950-х рр.)
(Вінниця: ВДПУ, 2026) Король, Віталій; Korol, Vitaliy M.
Метою статті є аналіз заходів, спрямованих радянським режимом на укрупнення сільських поселень в Україні в другій половині 1940-х – на початку 1950-х рр. Методологія дослідження ґрунтується на принципах історизму, об’єктивності та системності. Використано як загальнонаукові (аналіз, синтез, індукція, дедукція), так і спеціально-історичні методи (історико-генетичний, проблемно-хронологічний, ретроспективний, порівняльно-історичний). Наукова новизна полягає в тому, що на основі вперше запроваджених в науковий обіг архівних документів було комплексно висвітлено низку повоєнних заходів сталінського режиму, відверто зосереджених або опосередковано спрямованих на зростання великих сіл за рахунок ліквідації чи поступового знелюднення малих поселень. Висновки. Укрупнення сіл було цілеспрямованою політикою радянської влади, орієнтованою на поглиблення соціально-економічних перетворень та зміну структури сільських територій України. Серед основних заходів щодо трансформації системи розселення в період пізнього сталінізму найбільше значення мали кампанії з ліквідації хуторів, акції з примусової міграції, укрупнення колгоспів та показові експерименти зі створення агроміст. Політика радянської держави щодо ліквідації дрібних поселень виступала інструментом розселянювання та носила примусово-дискримінаційний спрямованість. Динаміка цього процесу демонструє перехід від окремих точкових заходів у другій половині 1940-х рр. до суцільного згортання мережі малих населених пунктів у 1950-х рр. Міграції сільського населення були розраховані на підсилення впроваджуваної рурбанізаційної політики. Об’єднання колгоспів сприяло сільській урбанізації шляхом розвитку виробничої та соціальної інфраструктури центральних колгоспних поселень та заклали основу для знелюднення і занепаду малих сіл водночас. Заходи здійснювалися директивним шляхом за партійними та державними постановами в інтересах правлячого режиму. Укрупнення сільських поселень відбувалося на тлі процесу їх повоєнної відбудови і загострювало дефіцит ресурсів, необхідних для її реалізації. Інтереси мешканців сільської місцевості владою брутально ігнорувалися. Фінансування запланованих кампаній держава намагалася максимально покласти на колгоспи та селян.