DSpace 8
DSpace is the world leading open source repository platform that enables organisations to:
- easily ingest documents, audio, video, datasets and their corresponding Dublin Core metadata
- open up this content to local and global audiences, thanks to the OAI-PMH interface and Google Scholar optimizations
- issue permanent urls and trustworthy identifiers, including optional integrations with handle.net and DataCite DOI
Join an international community of leading institutions using DSpace.
The test user accounts below have their password set to the name of this software in lowercase.
- Demo Site Administrator =dspacedemo+admin@gmail.com
- Demo Community Administrator = dspacedemo+commadmin@gmail.com
- Demo Collection Administrator = dspacedemo+colladmin@gmail.com
- Demo Submitter = dspacedemo+submit@gmail.com
Communities in DSpace
Select a community to browse its collections.
Recent Submissions
Інтеграція інокультурних інновацій у практику підготовки майбутніх учителів мистецьких дисциплін.
(Вінниця : ВДПУ, 2026) Барановська, Ірина; Шикирінська, Анастасія; Граб, Оксана
У статті актуалізовано проблему інтеграції іншокультурних інновацій у систему підготовки майбутніх учителів мистецьких дисциплін в умовах глобалізації міжкультурної комунікації та цифрової трансформації мистецької освіти. Обґрунтовано, що залучення різноманітних виконавських традицій, зокрема академічних, етнічних і сучасних цифрових пратик, створює передумови для збагачення художнього досвіду студентів, розвитку їхніх вокально-інструментальних умінь, інтерпретаційної автономії та міжкультурної компетентності. Доведено, що продуктивна інтеграція іншокультурних практик передбачає не механічне запозичення виконавських зразків, а їх глибоке художньо-аналітичне осмислення, порівняльний аналіз стильових і технічних параметрів, а також свідомий і відповідальний виконавський вибір. Особливу увагу приділено формуванню автономії музиканта-виконавця як інтерпретатора, здатного до критичної рефлексії, самооцінювання та педагогічно вмотивованої адаптації авторського задуму. Висвітлено роль цифрових технологій і медіа інструментів у розширенні доступу до іншокультурного виконавського досвіду та трансформації репетиційної, аналітичної й навчально-творчої діяльності студентів. Узагальнення зарубіжних концепцій міжкультурної та полікультурної освіти дало змогу окреслити методологічні орієнтири модернізації мистецько-педагогічної підготовки та визначити перспективи подальших досліджень, пов’язаних із розробленням інтегрованих міжкультурних модулів і впровадженням змішаних та цифрових форм навчання. Перспективи подальших досліджень вбачаємо в розробленні й апробації інтегрованих міжкультурних модулів для вокальної та інструментальної підготовки, а також у вивченні специфіки формування міжкультурної мистецької компетентності в умовах змішаного й цифрового навчання.
Використання ресурсу CLASSTIME у оцінюванні навчальних досягнень майбутніх фахівців дошкільної освіти
(Вінниця : ВДПУ, 2026) Шикиринська, Олександра; Родюк, Наталія
У статті розглянуто особливості використання ресурсу Сlasstime в процесі оцінювання навчальних досягнень майбутніх фахівців дошкільної освіти. Схарактеризовано специфіку цього ресурсу, що охоплює швидку та безкоштовну реєстрацію (за допомогою Google, Facebook, Microsoft або e-mail на сайті Сlasstime.com), можливість створення або вибору тесту із загальнодоступної бібліотеки; можливість вибору типу для кожного запитання (з однією правильною відповіддю, декількома правильними відповідями, «правда-неправда» та інші), автоматичне створення унікального для кожного здобувача освіти тесту (за допомогою опції «перемішати варіанти відповіді» та «перемішати питання»), вибір будь-якої кількості балів за кожне питання, програмування дня та часу початку тестування і його завершення, спостереження за процесом проходження тесту здобувачами освіти або в реальному часі, або пізніше, у зручний для викладача час. Розглянуто переваги ресурсу Сlasstime у формувальному та контрольному оцінюванні навчальних досягнень майбутніх фахівців дошкільної освіти: можливості подання інформації як у самому запитанні, так і у варіантах відповіді у вигляді зображень, відео та аудіо форматі (що дозволяє використовувати ресурс Сlasstime як для оцінювання навчальних досягнень майбутніх фахівців дошкільної освіти з таких дисциплін як психологія і педагогіка дітей раннього та дошкільного віку, методики дошкільної освіти, так і в роботі з дітьми дошкільного віку в закладі дошкільної освіти); миттєве оцінювання навчальних досягнень майбутніх фахівців, мінімізуючи витрати зусиль та часу на підготовку, проведення та перевірку завдань, можливість індивідуального підходу до формувального та контрольного оцінювання навчальних досягнень здобувачів вищої освіти та до оцінювання навчальних досягнень здобувачів вищої освіти з особливими освітніми потребами, які навчаються на спеціальності А2 Дошкільна освіта; забезпечення повноцінної взаємодії між здобувачами освіти (за рахунок командних ігор), що є особливо актуальним за умов дистанційного навчання.
Формування steam-компетентності засобами освітньої робототехніки у майбутніх вчителів початкової школи
(Вінниця : ВДПУ, 2026) Закарлюка, Ірина
У статті розглянуто проблему формування STEAM-компетентності майбутніх учителів початкової школи в процесі професійної підготовки та обґрунтовано доцільність використання засобів освітньої робототехніки як ефективного інструменту реалізації STEAM-освіти. Актуальність дослідження зумовлена потребою підготовки педагогів, здатних інтегрувати природничо-математичні, технологічні та інженерні знання в освітній процес початкової школи з урахуванням вікових особливостей здобувачів освіти. STEAM-компетентність педагогів розглянуто як інтегративне утворення, що включає мотиваційно- комунікативний компоненти, універсальні для педагогів різних освітніх галузей і релевантні для професійної діяльності вчителів початкової школи. На основі визначених компонентів і критеріїв розроблено діагностичний інструментарій для оцінювання рівня сформованості STEAM-компетентності. У межах дослідження проаналізовано результати анкетування 30 здобувачів першого (бакалаврського) рівня вищої освіти освітньої програми «Початкова освіта», які вивчали освітній компонент, що включає теми з освітньої робототехніки. Запропоновано рівневу модель оцінювання сформованості STEAM- компетентності (початковий, середній, достатній, високий рівні) та здійснено кількісний і якісний аналіз результатів за кожним компонентом. Встановлено, що переважна більшість майбутніх учителів початкової школи досягла середнього та достатнього рівнів сформованості STEAM-компетентності. Найвищі показники зафіксовано за мотиваційно-вольовим і соціально-комунікативним компонентами, тоді як когнітивний і діяльнісно-дослідницький компоненти потребують подальшого вдосконалення. Отримані результати підтверджують ефективність використання освітньої робототехніки у формуванні STEAM-компетентності майбутніх учителів початкової школи та можуть бути використані для вдосконалення робочих програм освітніх компонентів і професійної підготовки майбутніх STEM-педагогів У статті розглянуто проблему формування STEAM-компетентності майбутніх учителів початкової школи в процесі професійної підготовки та обґрунтовано доцільність використання засобів освітньої робототехніки як ефективного інструменту реалізації STEAM-освіти. Актуальність дослідження зумовлена потребою підготовки педагогів, здатних інтегрувати природничо-математичні, технологічні та інженерні знання в освітній процес початкової школи з урахуванням вікових особливостей здобувачів освіти. STEAM-компетентність педагогів розглянуто як інтегративне утворення, що включає мотиваційно- вольовий, когнітивний, діяльнісно-дослідницький та соціально-комунікативний компоненти, універсальні для педагогів різних освітніх галузей і релевантні для професійної діяльності вчителів початкової школи. На основі визначених компонентів і критеріїв розроблено діагностичний інструментарій для оцінювання рівня сформованості STEAM-компетентності. У межах дослідження проаналізовано результати анкетування 30 здобувачів першого (бакалаврського) рівня вищої освіти освітньої програми «Початкова освіта», які вивчали освітній компонент, що включає теми з освітньої робототехніки. Запропоновано рівневу модель оцінювання сформованості STEAM- компетентності (початковий, середній, достатній, високий рівні) та здійснено кількісний і якісний аналіз результатів за кожним компонентом. Встановлено, що переважна більшість майбутніх учителів початкової школи досягла середнього та достатнього рівнів сформованості STEAM-компетентності. Найвищі показники зафіксовано за мотиваційно-вольовим і соціально-комунікативним компонентами, тоді як когнітивний і діяльнісно-дослідницький компоненти потребують подальшого вдосконалення. Отримані результати підтверджують ефективність використання освітньої робототехніки у формуванні STEAM-компетентності майбутніх учителів початкової школи та можуть бути використані для вдосконалення робочих програм освітніх компонентів і професійної підготовки майбутніх STEM-педагогів.
Технологія проєктування математичних ситуацій у процесі викладання загальних та спеціальних методик логіко-математичного розвитку дітей
(Вінниця : ВДПУ, 2026) Кулінка, Юлія
У статті розкрито теоретико-методичні засади технології проєктування математичних ситуацій у процесі викладання загальних і спеціальних методик логіко-математичного розвитку дітей дошкільного віку. Актуальність дослідження зумовлена сучасними викликами дошкільної та спеціальної освіти, що потребують якісної підготовки майбутніх педагогів до організації математичного розвитку дітей з урахуванням їхніх вікових, індивідуальних та особливих освітніх потреб. Логіко-математичний розвиток розглядається не як ізольоване формування елементарних математичних уявлень, а як цілісний процес розвитку пізнавальної діяльності дитини, що ґрунтується на активному залученні мисленнєвих операцій, практичних дій та навчального діалогу. Обґрунтовано поняття «математична ситуація» як об’єкт педагогічного проєктування у професійній підготовці здобувачів вищої освіти спеціальностей дошкільної та спеціальної освіти. Визначено її структурні компоненти, дидактичні функції та ключові ознаки: цільову спрямованість, контекстність, ігровий характер і варіативність. Проаналізовано можливості впровадження технології проєктування математичних ситуацій у зміст курсів «Методика логіко-математичного розвитку дітей дошкільного віку», «Спеціальна методика формування елементарних математичних уявлень» та «Спеціальна методика математики». У статті представлено приклади математичних ситуацій, що моделюють реальні життєві обставини та сприяють формуванню в дітей уявлень про кількість, форму, простір і час. Доведено, що використання технології проєктування математичних ситуацій у процесі підготовки фахівців з дошкільної і спеціальної освіти забезпечує розвиток їхньої методичної компетентності, уміння проєктувати освітній процес, адаптувати навчальний матеріал та реалізовувати особистісно орієнтований і діяльнісний підходи в роботі з дітьми дошкільного віку, зокрема з дітьми з особливими освітніми потребами. Матеріали статті можуть бути використані під час викладання фахових методичних дисциплін, організації практичних занять, а також у процесі розроблення авторських курсів і навчально-методичного забезпечення логіко-математичного розвитку дітей дошкільного віку.
Методичні аспекти викладання навчальної дисципліни «Педагогічна психологія» для майбутніх учителів початкової школи
(Вінниця : ВДПУ, 2026) Бондар, Юлія.
У статті розкрито актуальність проблеми професійної підготовки майбутнього учителя початкової школи, який має володіти психологічною компетентністю. Мета статті полягає у висвітленні методичних аспектів викладання навчальної дисципліни «Педагогічна психологія» для майбутніх учителів початкової школи. Зокрема, презентовано досвід фахової підготовки здобувачів ступеня вищої освіти бакалавра першого курсу за спеціальністю А3 Початкова освіта факультету дошкільної і початкової освіти імені Валентини Волошиної Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського. З’ясовано мету та завдання вивчення дисципліни «Педагогічна психологія», визначено загальнодидактичні принципи, на яких має ґрунтуватися методика її викладання: науковості, систематичності та послідовності, зв’язку теорії з практикою, свідомості й активності тощо. Запропоновано тематику теоретико-методичного блоку професійної підготовки майбутніх педагогів. Акцентовано увагу на нестандартних організаційних формах, які сприяють підвищенню пізнавальної активності, розвитку професійного мислення здобувачів вищої освіти: проблемній лекції, лекції-дискусії, семінарі-дебатах, семінарі-пресконференції. Вагомогозначення надано лекціям проблемного характеру, які відзначаються високою ефективністю. Важливим засобом підвищення результативності викладання педагогічної психології в педагогічних закладах вищої освіти визначено інтерактивні технології навчання. Серед ефективних прийомів активізації пізнавальної діяльності відзначено аналіз, моделювання конкретних ситуацій, проблемні запитання та завдання. Запропоновано практичні ситуації, які забезпечують тісний зв’язок теоретичних знань із реальними умовами професійної діяльності. Зосереджено увагу на творчих завданнях, які орієнтовані на осмислення, аналіз навчального матеріалу. Важливим видом позааудиторної самостійної роботи здобувачів вищої освіти визначено індивідуальні навчально-дослідні завдання. Результати дослідження свідчать, що методично обґрунтоване викладання педагогічної психології сприяє засвоєнню майбутніми педагогами професійно значущих психологічних знань, формуванню практичних умінь та навичок, необхідних для ефективної організації освітнього процесу, підтримки всебічного розвитку та благополуччя молодших школярів.