DSpace 8
DSpace is the world leading open source repository platform that enables organisations to:
- easily ingest documents, audio, video, datasets and their corresponding Dublin Core metadata
- open up this content to local and global audiences, thanks to the OAI-PMH interface and Google Scholar optimizations
- issue permanent urls and trustworthy identifiers, including optional integrations with handle.net and DataCite DOI
Join an international community of leading institutions using DSpace.
The test user accounts below have their password set to the name of this software in lowercase.
- Demo Site Administrator = dspacedemo+admin@gmail.com
- Demo Community Administrator = dspacedemo+commadmin@gmail.com
- Demo Collection Administrator = dspacedemo+colladmin@gmail.com
- Demo Submitter = dspacedemo+submit@gmail.com
Communities in DSpace
Select a community to browse its collections.
Recent Submissions
Світоглядні машинознавчі знання майбутніх учителів технологій
(Вінниця: ТОВ «Друк плюс», 2024) Іванчук, А. В.; Марущак, О. В.; Красильникова, І. В.
Машинознавча компетентність є базовою складовою фахової підготовки майбутніх
учителів технологій. Вона реалізується, як правило, у профільному навчанні старшокласників та
спрямовує їхнє професійне самовизначення на сферу сучасного виробництва, допомагає школярам
орієнтуватися в різних видах робочих машин, використовуючи в якості опори вміння визначати
їхні способи дії, а також дозволяє майбутнім учителям технологій кваліфіковано організовувати
позакласну роботу та позашкільну освіту школярів. Нині фактичний зміст машинознавчих знань
майбутніх учителів технологій вузький та нерелевантний їхній професійній діяльності, оскільки
моделює основи фахової компетентності майбутніх інженерів-конструкторів машинобудівної
галузі. У статті обґрунтовується потреба заміни функціональної концепції змісту машинознавчих
знань майбутніх учителів технологій на концепцію користувача робочих машин. Відповідно
відбувається заміна знань інженера-конструктора машинобудівної галузі на базові світоглядні
знання інженера-механіка як еталонного кваліфікованого користувача робочих машин або техніки
в цілому. У дослідженні було висунуто гіпотезу, що рівень пізнавального інтересу майбутніх
учителів технологій до машинознавчих знань підвищиться, якщо їхній зміст буде світоглядним.
Розкрито сутність методу контрольних запитань, який дозволяє моделювати машинознавчий
світогляд користувача робочих машин. Педагогічний експеримент проводився у Вінницькому
державному педагогічному університеті імені Михайла Коцюбинського протягом 2018–2024
років. Він складався з трьох етапів: констатувального, формувального та контрольного. На
констатувальному етапі педагогічного експерименту визначено фактичний рівень інтересу
студентів до машинознавчих знань. На другому етапіпроведено роботу традиційної
машинознавчої компетентності в контрольних групах та інноваційної машинознавчої
компетентності в експериментальних групах. У кінці семестрів на контрольному етапі
проаналізовано зміни рівня пізнавального інтересу студентів контрольної та експериментальної
груп до машинознавчих знань. Теоретична цінність результатів полягає в обґрунтуванні концепції
користувача робочих машин для визначення змісту машинознавчих знань майбутніх учителів
технологій. Практична цінність результатів полягає у використанні технічних задач як
дидактичної умови формування машинознавчої компетентності студентів у процесі використання
засвоєних ними світоглядних машинознавчих знань для розв’язання навчальних технічних
проблемних ситуацій.
Навчання безпеці життєдіяльності студентів-гуманітаріїв
(Кропивницький : Центральноукраїнський державний університет імені Володимира Винниченка, 2025) Іванчук, А. В.; Марущак, О. В.; Красильникова, І. В.
У статті розкрито авторський підхід до удосконалення змісту навчальної дисципліни «Безпека життєдіяльності та основи охорони праці» для студентів педагогічних закладів вищої освіти України.Компетентність майбутніх учителів з безпеки життєдіяльності є складовою їхньої професійної компетентності. При цьому її зміст істотно ширший у порівнянні зі змістом для майбутніх фахівців непедагогічних спеціальностей. За наявними навчальними посібниками з дисципліни «Безпека життєдіяльності та основи охорони праці» цілеспрямовано сформувати професійну компетентність з безпеки життєдіяльності в майбутніх вчителів на практиці складно. Передусім зміст навчального матеріалу має бути релевантний тематично і процесуально майбутній професійній діяльності вчителя.Встановлено, що безпека життєдіяльності молода галузь науки, яка знаходиться на етапі вдосконалення структури і змісту. Типовими для даного етапу є задачі уточнення поняттєвого апарату та інтеграції за принципом міжпредметного зв’язку природничо-наукових знань з її змістом. Основним недоліком таких досліджень була відірваність отриманих результатів від можливості їх використання майбутніми вчителями на практиці, тобто нерелевантність. Декларування більшістю дослідників потреби розв’язання задачі формування ризик-орієнтованого мислення в студентів не підкріплювалося структурою і змістом навчальних посібників для цієї навчальної дисципліни. Дослідники залишали поза увагою той факт, що при наявності науково обґрунтованого поняттєвого апарату навчальної дисципліни він не задіяний в усіх її темах. Необхідно починати розв’язувати вказані проблеми з розробки змісту навчальних матеріалів на основі структурно-логічних схем виникнення і розвитку небезпек (джерело небезпеки → небезпечна ситуація → дія вражаючого чинника → заподіяння шкоди людині). Цей підхід сприятиме розкриттю причинно-наслідкового зв’язку для процесу виникнення і розвитку небезпек, відбору змістових лінії навчального матеріалу, а також буде корисним при розробці методики формування безпечної поведінки школярів.
Характеристика показників швидкісно-силових якостей юних спортсменів, які спеціалізуються у тхеквондо
(Вінниця: ТВОРИ, 2024) Адамчук, Вадим; Шандригось, Віктор
Тхеквондо – корейське бойове мистецтво, олімпійський вид спорту, особливістю якого є можливість використання в бою ніг для ударів і кидків. На відміну від інших корейських єдиноборств, у тхеквондо не використовують зброї, вважається, що людське тіло саме собою дуже грізна зброя. Необхідність розвитку швидкісно-силових якостей у підготовці спортсменів, які спеціалізуються у тхеквондо є беззаперечною, оскільки підвищення рівня їх спортивної майстерності ґрунтується на високому потенціалі розвитку фізичних якостей. Тому, на різних етапах багаторічної підготовки варто цілеспрямовано використовувати засоби розвитку швидкісно-силових якостей, як фундаментальну складову тренування спортсменів. Мета дослідження полягала у визначенні рівня фізичної підготовленості юних спортсменів 14-15 років, які спеціалізуються у тхеквондо. Методи та організація дослідження. У роботі були використані такі методи: аналіз літературних джерел, педагогічне спостереження, опитування провідних тренерів з тхеквондо, педагогічне тестування та методи математичної статистики. Результати дослідження. Аналіз фізичної підготовленості юних спортсменів показав, що в бігу на 30 метрів з високого старту середній результат контрольної групи становив 4,64±0,23 с, а експериментальної – 4,73±0,21 с. У стрибках у довжину з місця контрольна група досягла 2,28±0,13 м, експериментальна – 2,25±0,13 м. У вправі згинання та розгинання рук в упорі лежачи за 30 секунд результати контрольної групи становили 35,77±2,96 рази, експериментальної – 35,17±2,95 рази. В підніманні тулуба з положення сидячи за 30 секунд контрольна група показала 31,17±2,45 рази, а експериментальна – 30,37±2,84 рази. У тесті на швидкість бічного удару ногою контрольна група виконала вправу за 5,65±0,30 с, а експериментальна – за 5,78±0,25 с. Висновки. На основі використаної науково-методичної літератури та власного досвіду визначені пріоритетні напрямки розвитку фізичних якостей та здійснено аналіз показників фізичної підготовленості, а саме – швидкісно-силових якостей.
Вплив занять спортивними іграми на якість життя студентської молоді.
(Вінниця: ТВОРИ, 2024) Сікорська, Лілія; Вознюк, Тетяна
Вивчення впливу занять спортивними іграми на студентську молодь надає розуміння можливості практичного застосування спортивних ігор або окремих засобів зі спортивних ігор для нормалізації їхнього фізичного та психологічного стану. Мета дослідження – визначити вплив занять спортивними іграми на якість життя студентської молоді за показниками емоційного стану. Матеріал та методи дослідження. В дослідженні брали участь 150 студентів (чоловічої статі) 1 курсу педагогічних спеціальностей, які виявили бажання займатися на факультативних заняттях зі спортивних ігор: настільного тенісу (n=13), волейболу (n=28), футболу (n=29); силових видів спорту (n=25) та легкої атлетики (n=21), а також 34 студента, які через відсутність бажання не були задіяні в факультативних заняттях. За методикою САН визначалися показники емоційного стану (самопочуття, активність, настрій) на початку та в кінці навчального року. Результати дослідження. Протягом навчального року відбулися певні зміни у показниках самопочуття, активності та настрою у здобувачів всіх трьох груп. Хоча за своєю суттю вони мали різний характер. У здобувачів, що займалися різними видами спорту всі показники позитивно змінилися. При цьому, більший відсоток здобувачів із найвищою ступеню позитивно виражених оцінок виявлений у тих, хто займався спортивними іграми. Здобувачі, які не займалися в факультативних групах навпаки визначили в своєму стані негативні зміни. Висновки. Упродовж року факультативних занять ігровими видами спорту кількість здобувачів з негативним емоційним станом зменшилася з 19 до 5 %, з крайнім позитивним ступенем вираженості зросла з 27 до 42 %. Також виявлені позитивні зміни у студентів, які займалися індивідуальними видами спорту. У студентів, які не відвідували факультативні заняття з фізичного виховання визначено погіршення самопочуття – з 28 % на початку до 36 % в кінці навчального року та настрою – з 14 до 18 % відповідно.
Організація освіти в умовах надзвичайних ситуацій : монографія
(Вінниця : ТОВ «НІЛАН-ЛТД», 2025) Коломієць, А. М.; Жовнич, О. В.; Тертична, Т. Д.
У монографії розглянуто актуальні аспекти організації освітнього процесу в умовах надзвичайних ситуацій, зокрема воєнного характеру; узагальнено світовий і вітчизняний досвід, підходи та практики адаптації освіти в кризових ситуаціях; проаналізовано складнощі та виклики, з якими зіштовхуються освітяни у воєнний період; обґрунтовано потенціал інноваційних технологій для підвищення ефективності роботи педагогів. Окреслено концептуальні засади науково-методичної системи підготовки педагогів, яка охоплює кризовий менеджмент, психологічну підтримку, гнучкість освітніх методів і технологій, що забезпечує готовність освітян до роботи в екстремальних умовах і збереження неперервності навчання. Монографія може бути корисною для наукових працівників, викладачів педагогічних закладів вищої освіти, вчителів закладів загальної середньої освіти, докторантів, аспірантів, здобувачів вищої освіти.