DSpace 8

DSpace is the world leading open source repository platform that enables organisations to:

  • easily ingest documents, audio, video, datasets and their corresponding Dublin Core metadata
  • open up this content to local and global audiences, thanks to the OAI-PMH interface and Google Scholar optimizations
  • issue permanent urls and trustworthy identifiers, including optional integrations with handle.net and DataCite DOI

Join an international community of leading institutions using DSpace.

The test user accounts below have their password set to the name of this software in lowercase.

  • Demo Site Administrator =dspacedemo+admin@gmail.com
  • Demo Community Administrator = dspacedemo+commadmin@gmail.com
  • Demo Collection Administrator = dspacedemo+colladmin@gmail.com
  • Demo Submitter = dspacedemo+submit@gmail.com
Photo by @inspiredimages
 

Recent Submissions

Item
Музичне мистецтво в умовах культурної глобалізації: мультикультурний вимір сучасної творчості
(Вінниця: ВДПУ, 2026) Москвічова, Ю. О.
Розглянуто прояви мультикультуралізму та культурної глобалізації в музичному мистецтві. Аналізується взаємодія різних музичних традицій, процеси стильового синтезу та трансформації музичних практик у глобалізованому культурному просторі. Особлива увага приділяється ролі національної музичної традиції та її переосмисленню в сучасних мистецьких проєктах і виконавських практиках. Наголошено на значенні мультикультурного підходу для розвитку музичного мистецтва та мистецької освіти в умовах сучасних культурних процесів.
Item
Культурна пам’ять і мистецтво: трансформації фольклорної спадщини в добу глобалізації
(Рига, 2026) Москвічова, Ю. О.
У статті розглянуто тенденції трансформації фольклорної спадщини у добу глобалізації. Визначено, що трансформація фольклору в сучасному мистецтві не означає втрати автентичності, а навпаки, засвідчує динамічний характер культурної пам’яті, її здатність до адаптації та оновлення. Традиція постає не як статичний музейний артефакт, а як жива система, що постійно переосмислюється в нових історичних обставинах.
Item
Наукова та культуротворча діяльність Анатолія Завальнюка в контексті музичного мистецтва України другої половини XX – початку XXI ст.
(2026) Москвічова, Ю. О.
Мета статті – комплексне висвітлення науково-дослідної та культурно-просвітницької діяльності Анатолія Завальнюка в контексті збереження й осмислення музичної спадщини України, зокрема творчості Миколи Леонтовича. Реалізація поставленої мети передбачає аналіз фольклористичних і монографічних праць ученого, його педагогічної діяльності та музейного проєкту як важливих складових національного культурного простору. Методологію дослідження визначають культурологічний, системний, аксіологічний підходи та відповідні їм методи наукового пізнання, зокрема культурно-історичний, історико-хронологічний, системної класифікації, аналізу. Наукову новизну статті визначає спроба комплексного осмислення діяльності А. Завальнюка. Уперше його науковий і просвітницький доробок розглянуто в контексті формування регіональної наукової традиції та її впливу на процеси утвердження національної культурної ідентичності в сучасному українському мистецтвознавчому дискурсі. Висновки. Здійснений у статті аналіз дає підстави стверджувати, що діяльність Анатолія Завальнюка постає як цілісний феномен сучасної української музичної культури, що поєднує науково-дослідний, педагогічний і культуротворчий виміри. Його наукові праці, фольклористичні студії та ініціативи у сфері музейної справи засвідчують системний підхід до збереження й актуалізації національної музичної спадщини, насамперед пов‘язаної з постаттю Миколи Леонтовича. Доведено, що діяльність ученого характеризується цілісністю наукової концепції, тривалим впливом на формування регіонального й загальноукраїнського культурного простору. Зважаючи на вагомість його здобутків, здатність митця охоплювати й синтезувати широкий спектр творчих і наукових ініціатив засвідчує універсалізм його особистості й переконливо окреслює масштаб впливу однієї постаті на формування національної ідентичності.
Item
Особливості композиторського стилю С. Борткевича: синтез національних і європейських традицій
(Вінниця: ВДПУ, 2026) Москвічова, Ю. О.
У статті здійснена спроба визначити особливості композиторського стилю видатного представника музичної культури української діаспори Сергія Борткевича. Розглянуто окремі сторінки біографії митця, його творчу діяльність B Україні та за кордоном. Охарактеризовано фортепіанний стиль композитора, на який мали вплив різні за стильовим та національним спрямуванням культури. Розглянуто умови формування й становлення його творчої особистості. Відзначається, що формування індивідуального композиторського стилю С. Борткевича відбувалось в культурно мистецьких середовищах різних країн. Акцентується, що митець поєднує у своїй творчості кращі художні елементи музичної мови західноєвропейської та української культур. Зазначено, що у композиторській творчості С. Борткевича присутні тенденції впливу напрямків, характерних для музичного мистецтва початку ХХ століття, а саме імпресіонізму, неокласицизму, неоромантизму. Наявність програмності в більшості його творів демонструє вірність романтичним традиціям. Синтез романтичної основи музики композитора й модерністських впливів був зумовлений формуванням нового художнього мислення й світовідчуття. Розглянуто виконавські особливості окремих творів С. Борткевича, які грунтуються на заглибленні в тематично-образну основу композиції. Проаналізовано застосування в окремих творах різнопланової фортепіанної техніки, за допомогою якої відтворено звучання та емоційні настрої композицій. Серед характерних рис фортепіанних творів визначено переважання мінорних тональностей, секвенційне розгортання матеріалу, що є однією з ознак народної пісенності. Фактурний виклад музичної мови дуже різноманітний: поліфонія, фігурації, унісонне розгортання голосів, акордовість тощо. Тематичне багатство, емоційність і щирість музичної мови, індивідуальне переосмислення національних витоків свідчать, що фортепіанна творчість композитора набула нового забарвлення і виявилась співзвучною європейським напрямам того часу. Опора на народну мелодику С. Борткевича свідчить про самобутність та неповторність музичної мови композитора, що пов'язує митця з українською музичною культурою. Музика С. Борткевича виходить за межі однієї національно-стильової школи й однієї культури, вона є оригінальним зразком власного музичного світу композитора в результаті синтезу національних і європейських традицій.
Item
Педагогічні умови формування соціокультурної компетентності майбутніх учителів
(2026) Фрицюк, В.А.; Фрицюк, В.М.; Frytsiuk, V.А.; Frytsiuk, V.М.
У представленій статті розглядається актуальна проблема формування соціокультурної компетентності майбутніх учителів в умовах глобалізації, полікультурності сучасного суспільства та впровадження концепції «Нова українська школа». Зазначено, що педагог має виступати ключовим транслятором національних цінностей та культурної пам’яті, що є надзвичайно важливим у період війни та повоєнної відбудови України. Проаналізовано наявні суперечності між зростаючими вимогами до вчителя, який має ефективно працювати в соціокультурно неоднорідному середовищі, та недостатньою готовністю випускників педагогічних закладів вищої освіти до такої діяльності через брак методичного забезпечення. Мета дослідження полягає в науковому обґрунтуванні сутності соціокультурної компетентності та розробленні комплексу педагогічних умов для її успішного формування у студентів. Визначено, що ця компетентність є інтегрованою професійно-особистісною якістю, яка гармонійно поєднує знання про національні й світові культурні традиції, ціннісне ставлення до розмаїття та готовність до міжкультурного діалогу. Експериментальна перевірка ефективності запропонованих умов здійснювалася поетапно: на теоретико-пізнавальному, накопичувальному, операційному та підсумковому етапах. Доведено, що успішне формування досліджуваної якості потребує педагогічно доцільного поєднання інтерактивних методів, таких як симуляційні й рольові ігри, дискусії, кейс-методи, проєктні й коучингові технології та ментальні карти. Зроблено висновок, що соціокультурна компетентність перетворюється зі звичайного терміну на важливий професійний інструмент, завдяки якому вчитель здатен не лише уникати стереотипів, а й свідомо проектувати розвиток толерантності та культурної стійкості у своїх учнів, створюючи гармонійний освітній простір.