DSpace 8
DSpace is the world leading open source repository platform that enables organisations to:
- easily ingest documents, audio, video, datasets and their corresponding Dublin Core metadata
- open up this content to local and global audiences, thanks to the OAI-PMH interface and Google Scholar optimizations
- issue permanent urls and trustworthy identifiers, including optional integrations with handle.net and DataCite DOI
Join an international community of leading institutions using DSpace.
The test user accounts below have their password set to the name of this software in lowercase.
- Demo Site Administrator =dspacedemo+admin@gmail.com
- Demo Community Administrator = dspacedemo+commadmin@gmail.com
- Demo Collection Administrator = dspacedemo+colladmin@gmail.com
- Demo Submitter = dspacedemo+submit@gmail.com
Communities in DSpace
Select a community to browse its collections.
Recent Submissions
Формування здорового способу життя дітей молодшого шкільного віку в закладах загальної середньої освіти
(Вінниця, Нілан-ЛТД, 2025) Губіна, С. І.; Рудніцька, Ю. В.; Hubina, S. I.; Rudnitska, Yu. V.
Нова українська школа поставила перед собою одне з найважливіших завдань: навчити школярів зберігати і зміцнювати своє здоров'я, цінувати життям як найвищою індивідуальною та суспільною цінністю. Саме учні початкової школи мають великі резерви для формування навичок здорового способу життя.
У структурі захворюваності дітей дошкільного та молодшого шкільного віку слід виділити захворювання органів дихання, травлення, серцево-судинної, опорно-рухової, нервової систем та ін. Поганий стан здоров’я дітей значною мірою зумовлений відсутністю свідомого ставлення до власного здоров’я, розуміння його важливості для себе та свого майбутнього.
Здоровий спосіб життя – це комплекс заходів, що передбачають насамперед відмову від шкідливих звичок, своєчасну діагностику, фізичну активність, підтримку психічного здоров'я та здорове харчування. Інтенсивний розвиток технологій, соціально-економічні та екологічні проблеми, неправильне харчування негативно впливають на здоров'я дітей та дорослих. З кожним роком збільшується кількість викликів, пов'язаних із забрудненням повітря, спалахами інфекційних захворювань, необхідністю тривалого перебування в приміщенні, в укритті. Розвиток культури здоров'я, основ здорового способу життя у молодших школярів здійснюється системою здоров'язберігаючих завдань на уроках і позакласних заходах за окремими темами, а також іграми, бесідами, вікторинами, спеціальними здоров'язберігаючими вправами.
Роль емоційного інтелекту у формуванні толерантності студентської молоді
(Запоріжжя : Запорізький національний університет, 2025) Губіна, С. І.
Емоції як реакція-переживання, ставлення й імпульс до дії, що супроводжують усі сфери життєдіяльності людини, відіграють вагому роль у регулюванні власного психічного стану та толерантного ставлення до інших. Невміння тримати емоційне життя під контролем призводить до емоційного напруження, різноманітних астенічних психоемоційних станів, страждань від внутрішніх суперечностей, що відображається на ментальному здоров’ї особистості.
Емоційний інтелект (ЕQ) розглядається як здатність особистості управляти власними емоціями й емоціями інших суб’єктів під час міжособистісної взаємодії. Це інтегративна властивість особистість, що полягає в таких уміннях: розпізнавати, відстежувати й усвідомлювати власні емоції; сприймати, оцінювати та розуміти емоції інших; мотивувати самого себе й інших (попри труднощі, наполегливо йти до досягнення мети); стримувати імпульсивні дії, контролювати свій настрій.
Сформованість спроможності до ідентифікації емоційних станів у студентської молоді виступає проявом сформованості їхньої особистісної та професійної зрілості, вагомим аспектом їхньої готовності до професійної діяльності, формування толерантності. Студенти більше спроможні до ідентифікації та керування своїми емоційними станами та явищами, ніж переживаннями й емоційними станами інших людей. Їхній внутрішньоособистісний емоційний інтелект краще розвинутий, спроможність до ідентифікації своїх емоцій вища, ніж розуміння оточення. Вагомими чинниками та показниками професійної готовності студентів визначаються рівень розвитку емоційного інтелекту та показник їх саморегуляції.
Розвиток дослідницької компетентності магістрантів засобами інформаційно-комунікаційних технологій
(2024) Фрицюк, Валентина Анатоліївна; Губіна, Світлана Іванівна; Баюрко, Наталія Василівна; Frytsіuk, Valentyna Anatolyivna; Gubina, Svitlana Ivanovna; Bayurko, Nataliya Vasylivna
У статті наголошено, що дослідницька компетентність майбутніх магістрів спеціальності 011 Освітні, педагогічні науки є цілісним інтегральним утворенням особистості, що передбачає наявність мотивації до дослідницької діяльності, спеціальних знань, досвіду їх практичного застосування в дослідницькій діяльності. З огляду на те, що згідно з освітньо-професійною програмою підготовки фахівців за цією спеціальністю, вона спрямована на формування особистісних і фахових якостей викладача вищої школи, здатності до ефективного використання у професійній діяльності традиційних та інноваційних методів, засобів і технологій навчання, готовності до науково-дослідної діяльності – варто активно використовувати для формування дослідницької компетентності майбутніх магістрів спеціальності 011 Освітні, педагогічні науки інформаційно-комунікаційні технології. Доведено ефективність педагогічних можливостей дистанційного навчання, що здійснювалося за допомогою таких засобів: електронна пошта (E-mail); веб-форуми; тематичні розсилки, електронні журнали, конференції Usenet; Chat; відеоконференції; ICQ; WWW (навігація мережею Internet); активні канали для підписання на веб-сайти; веб-сервіс: веб-конференції, дошки оголошень, реєстраційні форми, тести тощо; мобільний Internet та ін. Наголошено на доцільності використання студентами хмарних технологій, які дають змогу віддалено використовувати засоби обробки й зберігання даних. Останні зберігаються на сервері хмарного сервісу і є доступними з будь-якого місця за наявності Інтернету та комп’ютерного засобу. Ефективна організація інформаційно-освітнього середовища дає змогу викладачам більш ефективно упроваджувати ІКТ і ресурси мережі Інтернет на різних етапах традиційної системи навчання, створювати Інтернет-заняття, інтегровані заняття, розробляти й використовувати власне програмне забезпечення та цифрові освітні ресурси, що сприяє, з-поміж іншого, формуванню дослідницької компетентності здобувачів.
Наукові дослідження як засіб формування у майбутніх керівників закладів освіти здатності до пошуку, опрацювання та аналізу інформації.
(Умань, 2025) Губіна, С.І.
Результати досліджень доводять, що наукова діяльність у системі професійної підготовки сприяє формуванню ключових компетентностей сучасного керівника: аналітичної, інформаційної, дослідницької, комунікативної, що створює умови для розвитку управлінської культури.
Дистанційне навчання як засіб стимулювання освіти
(Більбао, Іспанія, 2024) Губіна, С.І.; Фрицюк, В.А.; Hubina, S.I.; Frytsiuk, V.A.
У Національній стратегії розвитку освіти в Україні зазначається, що інформатизація освіти, формування та впровадження інформаційного освітнього середовища, розробка педагогічних програмних засобів, створення систем дистанційної освіти та забезпечення доступу до світових інформаційних ресурсів є важливою умовою її модернізації.
Дистанційне навчання – це така форма організації навчального процесу та педагогічна технологія, основою якої є керована самостійна робота студентів та широке застосування у навчанні сучасних інформаційно-комунікаційних технологій. Основною метою дистанційного навчання студентів є виховання особистості, яка має бажання і здатність до спілкування, навчання та самоосвіти.
Впровадження дистанційних технологій у навчальний процес спрямоване на глибше розуміння навчального матеріалу; формування таких компетенцій як: комунікативні (безпосереднє спілкування за допомогою засобів мережі), інформаційні (пошук інформації з різних джерел та можливість її критичного осмислення), самоосвіти (вміння навчатись самостійно).