DSpace 8

DSpace is the world leading open source repository platform that enables organisations to:

  • easily ingest documents, audio, video, datasets and their corresponding Dublin Core metadata
  • open up this content to local and global audiences, thanks to the OAI-PMH interface and Google Scholar optimizations
  • issue permanent urls and trustworthy identifiers, including optional integrations with handle.net and DataCite DOI

Join an international community of leading institutions using DSpace.

The test user accounts below have their password set to the name of this software in lowercase.

  • Demo Site Administrator =dspacedemo+admin@gmail.com
  • Demo Community Administrator = dspacedemo+commadmin@gmail.com
  • Demo Collection Administrator = dspacedemo+colladmin@gmail.com
  • Demo Submitter = dspacedemo+submit@gmail.com
Photo by @inspiredimages
 

Recent Submissions

Item
Кваліфікаційна (дипломна) робота на здобуття ступеня вищої освіти «Магістр»: (написання, вимоги до оформлення, захист). Навчально-методичний посібник.
(Вінниця : ТОВ «Друк», 2022) Гуревич, Р. С.; Кобися, В. М.; Коношевський, Л. Л.
У навчально-методичному посібнику розглянуто підготовку здобувачами ступеня вищої освіти «Магістр» кваліфікаційної (дипломної) роботи (написання, вимоги до оформлення, захист) для здобуття відповідного ступеня. Виконувач роботи знайде в посібнику відповіді на питання, пов’язані з проєктуванням дослідження: етапи роботи з експериментальною частиною, виявлення ролі кожного з етапів, визначення теми, мети, об’єкта, предмета, завдань дослідження, використаних методів і передбачуваних результатів. Усі рекомендації і методичні вказівки щодо композиції та правил оформлення роботи викладені в навчально-методичному посібнику відповідно до нормативних вимог і правил, що регламентують підготовку здобувачів ступеня вищої освіти «Магістр» у педагогічних закладах вищої освіти. Для скорочення назви роботи в тексті використовується термін «кваліфікаційна (дипломна) робота». Посібник призначений здобувачам ступеня вищої освіти «Магістр», їхнім науковим керівникам, рецензентам.
Item
Розвиток художнього смаку учнів-акордеоністів
(2026) Фрицюк, В.М.; Пугач, О.І.; Frytsiuk, V.М.; Puhach, O.I.
У статті розглянуто проблему розвитку художнього смаку учнів-акордеоністів у процесі навчання в дитячих музичних школах. Обґрунтовано актуальність формування естетичних орієнтацій особистості в умовах сучасного культурного середовища. Визначено сутність художнього смаку як важливої складової музично-естетичного розвитку учнів. Окреслено основні педагогічні умови та ефективні шляхи його формування, зокрема через цілеспрямований добір високохудожнього репертуару різних стильових напрямів (класична музика, народна творчість, сучасні та джазові твори). Розкрито значення виконавської інтерпретації вчителя та використання педагогічних методів (пояснення, переконання, тематичного добору) у формуванні естетичних уявлень і здатності до оцінювання музичних творів. Наголошено на необхідності підготовки майбутніх учителів до розвитку художнього смаку учнів-акордеоністів як важливої складової їх професійної діяльності.
Item
Підготовка до професійної діяльності майбутніх бакалаврів музичного мистецтва
(2026) Фрицюк, В.М.; Янковський, С.; Frytsiuk, V.М.; Yankovskyi, S.
У статті розглядається проблема підготовки майбутніх бакалаврів музичного мистецтва до професійної діяльності в умовах сучасних змін у системі освіти та культури. Обґрунтовано актуальність компетентнісного та творчого підходів у фаховій підготовці музикантів-педагогів. Автор аналізує поняття «готовність до професійної діяльності» як гармонійне поєднання теоретичних знань, практичних навичок, комунікативних здібностей та досвіду. Особлива увага приділяється необхідності оновлення змісту навчання через інтеграцію музично-теоретичної, виконавської та педагогічної підготовки з цифровими технологіями та інноваційними методиками. Визначено ключові умови ефективної підготовки: формування стійкої мотивації, професійна контекстність та практико-орієнтований підхід. У висновках наголошено, що цілісна система навчання має сприяти трансформації навчально-пізнавальної діяльності студента у повноцінну художньо-професійну практику
Item
Підготовка здобувачів-акордеоністів до акомпанування хореографічному колективу
(2026) Фрицюк, В.М.; Frytsiuk, V.М.
У статті розглянуто особливості підготовки здобувачів-акордеоністів до акомпанування хореографічним колективам як важливого складника їхньої професійної ідентичності. Обґрунтовано актуальність теми, зумовлену запитом сучасного ринку праці на універсальних фахівців, здатних до синергії музичного та хореографічного мистецтв у межах синтетичного перформансу. Визначено роль навчальної дисципліни «Фах» у формуванні виконавської майстерності, музично-інтерпретаційної компетентності та високої виконавської культури майбутніх митців. Особливу увагу приділено необхідності розширення традиційного сольного навчання аспектами ансамблевої гри та мистецтва акомпанементу.
Item
Розвиток соціокультурної компетентності майбутніх педагогів-музикантів
(2026) Фрицюк, В.М.; Frytsiuk, V.М.
У статті теоретично обґрунтовано сутність, структуру та особливості формування соціокультурної компетентності майбутніх педагогів-музикантів у процесі їхньої професійної підготовки в закладах вищої освіти. Актуальність дослідження зумовлена глибокими соціокультурними трансформаціями, процесами глобалізації, євроінтеграції та потребою збереження національної культурної ідентичності в умовах подолання наслідків воєнних дій і суспільних криз. На основі аналізу наукових джерел констатовано наявність суперечностей між запитом суспільства на фахівців нового типу (педагогів-просвітників, культурних лідерів) і переважанням традиційного, технократичного підходу до їхньої підготовки. Здійснено дефініцію «соціокультурної компетентності майбутніх педагогів-музикантів» як інтегративної професійно-особистісної характеристики. Вона гармонійно поєднує систему знань про соціокультурні й мистецькі процеси, володіння прикладними технологіями конструктивної художньо-педагогічної взаємодії в полікультурному просторі, а також естетико-ціннісні орієнтації. Це забезпечує ефективну організацію музично-просвітницької діяльності, створення інклюзивного й толерантного середовища. Доведено, що цей феномен є багатовимірним і поліструктурним явищем, яке виявляється у чотирьох основних аспектах діяльності педагога-музиканта: когнітивно-світоглядному, аксіологічному, діяльнісному та особистісно-рефлексивному. Обґрунтовано ключові функції музичного мистецтва в сучасних реаліях: арт-терапевтичну, ментально-відновлювальну, національно-патріотичну. У висновках наголошено, що соціокультурна компетентність є живим, практичним інструментом, який дозволяє викладачеві виступати культурним лідером і медіатором, що за допомогою універсальної мови музики інтегрує вихованців у суспільство та формує людину культури.