DSpace 8
DSpace is the world leading open source repository platform that enables organisations to:
- easily ingest documents, audio, video, datasets and their corresponding Dublin Core metadata
- open up this content to local and global audiences, thanks to the OAI-PMH interface and Google Scholar optimizations
- issue permanent urls and trustworthy identifiers, including optional integrations with handle.net and DataCite DOI
Join an international community of leading institutions using DSpace.
The test user accounts below have their password set to the name of this software in lowercase.
- Demo Site Administrator = dspacedemo+admin@gmail.com
- Demo Community Administrator = dspacedemo+commadmin@gmail.com
- Demo Collection Administrator = dspacedemo+colladmin@gmail.com
- Demo Submitter = dspacedemo+submit@gmail.com
Communities in DSpace
Select a community to browse its collections.
Recent Submissions
«Шкідницькі» організації у сільському господарстві УСРР першої половини 1930-х років (за матеріалами ГДА СБУ)
(2025) Тригуб, Олександр; Корновенко, Сергій; Trygub, Oleksandr P.; Kornovenko, Serhii V.
Метою статті є визначення й окреслення інформаційного потенціалу фондів Галузевого держархіву Служби безпеки України (ГДА СБУ) у вивченні репресій щодо сфальсифікованих чекістами «шкідницьких» організацій у сільському господарстві УСРР першої половини 1930-х років, визначенні білих плям в означеній проблематиці та перспектив майбутніх досліджень. Методологічно дослідження базується на комплексному архівно- документальному аналізі матеріалів ГДА СБУ із застосуванням міждисциплінарного підходу, що поєднує історичний аналіз, джерелознавство, узагальнення та елементи контент- аналізу офіційних документів. Дотримано принципи історизму, системності та наукової обґрунтованості; увага приділена порівнянню репрезентативних «справ» (1930–1935 рр.) і виявленню типових схем слідчих фабрикацій і пропагандистських наративів. Висновки. Архівні матеріали підтверджують, що репресивні операції проти «шкідників» у сільському господарстві були системними та централізовано координованими, а не поодинокими випадками. ДПУ–НКВС використовували стандартизовані схеми фабрикації – конструювання «організацій», вироблення сфальсифікованих доказів, примусові зізнання та звинувачення у шкідництві, контрреволюційній змові, саботажі та підготовці інтервенції. Жертвами цих міфічних справ стали провідні вчені, ветеринари, мікробіологи, керівники та працівники аграрних установ. Кримінальні справи слугували інструментом усунення альтернативних підходів господарювання, деморалізації інтелігенції та виправдання провалів колективізації. Фонди ГДА СБУ містять значний інформаційний потенціал для подальшого розкриття персональних доль, процедур слідства та пропагандистської логіки репресій, що робить необхідним їх детальне дослідження у подальшому. Фінансування. Стаття підготовлена за результатами фундаментального дослідження «Соціокультурний простір України другої половини ХІХ – першої третини ХХ ст.: селянський світ» (номер державної реєстрації: 0123U101600) за підтримки Міністерства освіти і науки України
Криміналітет як мобілізаційний ресурс у збройних силах Великої Британії та Росії у роки Першої світової війни: історико-порівняльний аналіз
(2025) Гула, Руслан; Передерій, Ірина; Hula, Ruslan V.; Perederii, Iryna H.
Метою статті є здійснення історико-порівняльного аналізу державної політики Британської імперії, Російської імперії та постмонархічної Росії щодо мобілізації засуджених під час Першої світової війни. Дослідження базується на широкому колі літератури, архівних джерел та нормативно-правових документів того часу. Методологічну основу становить історико-порівняльний підхід, який дозволяє виявити сутність явищ і процесів шляхом зіставлення політик різних країн у межах спільного історичного періоду щодо подібної проблеми. Також застосовано принципи об'єктивності та історизму – аналіз фактів здійснюється в контексті розвитку соціально-політичних відносин і відповідних взаємозалежностей. Наукова новизна полягає в тому, що вперше в українській історіографії на основі аналізу нових джерел і критичного осмислення історичних документів досліджено соціально-політичні настрої в армії та суспільстві Британської імперії й Російської держави під час Першої світової війни, а також криміногенну ситуацію в післявоєнний період. У висновках обґрунтовується теза про суттєві відмінності в підходах до залучення криміналітету на військову службу. У Британській імперії мобілізація осіб із кримінальним минулим була зумовлена потребою в людських ресурсах. Державні та соціальні інституції загалом впоралися з викликами, які супроводжували залучення асоціальних елементів до війська, і не допустили їхнього руйнівного впливу на армію та повоєнне суспільство. Натомість у Російській імперії превалював підхід до виключення правопорушників з лав армії. Після Лютневої революції Тимчасовий уряд, керуючись популістськими міркуваннями, дозволив призов амністованих засуджених, що спричинило руйнівні процеси – розклад армії, втрату керованості та крах постмонархічної державності.
Розвиток політичної свідомості й активності єврейських громад містечок Правобережної України на початку ХХ ст. та в добу Української Центральної Ради
(2025) Глушковецький, Анатолій; Комарніцький, Олександр; Hlushkovetskyi, Anatoliі L.; Komarnitskyi, Oleksandr B.
Мета статті – проаналізувати процес формування та еволюції політичної свідомості й активності єврейських громад у містечках Правобережної України на початку ХХ ст. та у добу Української Центральної Ради. Методологічна основа дослідження базується на принципах об’єктивності, історизму, системності та верифікації. Застосовані історико-описовий, кількісно-статистичний, порівняльно-історичний, археографічний, історико- соціологічний методи, метод case study. Наукова новизна статті полягає в поглибленому аналізі політичної свідомості й активності єврейського населення містечок Правобережної України, заснованому на широкому масиві архівних джерел, критичному перегляді історіографічних стереотипів та висвітленні малодосліджених аспектів місцевого громадсько-політичного життя. Висновки. Містечка Правобережної України були ареною глибоких етнонаціональних та соціально-політичних трансформацій. Особливістю цих поселень була висока концентрація єврейського населення, яке не лише становило значну частку загального демографічного складу, але й відігравало активну роль у політичному, економічному та культурному житті регіону. Політична активність євреїв охоплювала широкий спектр – від ліворадикального Бунду до націоналістичних сіоністських організацій, що відображало глибоку політичну поляризацію всередині самої громади. Водночас українсько- єврейські взаємини в містечках не були однозначними. Попри окремі випадки співпраці та солідарності в умовах революційних зрушень 1917–1918 рр., виявлялися й ознаки напруження, зумовлені соціальними, економічними та політичними чинниками. Проте важливо зазначити, що саме в містечках відбувалося зародження елементів нової політичної культури, яка, незважаючи на усі суперечності, формувала передумови для діалогу між етносами
Ілля Мечников у вітчизняній біографістиці: від імперських до національних наративів
(2025) Синявська, Олена; Хмарський, Вадим; Synіavska, Olena O.; Khmarskyi, Vadym M.
Стаття підготовлена з нагоди 180-річчя від дня народження видатного українського науковця, нобелівського лауреата Іллі Мечникова. Метою статті є огляд наукового доробку вітчизняної біографістики щодо постаті Іллі Мечникова, який є уродженцем України (Слобожанщина), де розпочав свою викладацьку і наукову діяльність (Одеса). Автори виокремлюють зі всього біографічного доробку вітчизняний внесок у мечниковознавство з кінця ХІХ до початку ХХІ століття. Методологія дослідження ґрунтується на поєднанні загальнонаукових (аналізу, синтезу, узагальнення) та спеціально-історичних (історико-генетичного, історико-типологічного, історико-системного, біографічного) методів з принципами історизму, системності, цілісності, науковості та верифікації. Наукова новизна роботи полягає у тому, що вперше у вітчизняній історіографії здійснено огляд доробку саме українських науковців у вивчення наукового доробку і біографії Іллі Мечникова, що стає підґрунтям причетності його до цивілізаційної спадщини України і визначення його як українського вченого. Висновки. Масштабна персона Іллі Мечникова (1845–1916) привертала увагу дослідників, зокрема й українських, ще за його життя. Втім осмислення його місця у науці і ваги наукового доробку розпочалось лише після його смерті – через розлогі некрологи та пам’ятні згадки. Радянські українські автори прагнули продемонструвати, що поступ радянської науки спирався на міцні традиції, закладені «прогресивними» науковцями в імперську добу, до того ж часто-густо його однозначно класифікували як «російського» вченого. З розпадом СРСР розпочались процеси становлення національних історіографій. Вітчизняна наука небезпідставно залучила спадщину І. Мечникова до цивілізаційної скарбниці України, адже більшу частину життя він провів на Слобожанщині та Півдні України, зокрема в Одесі. Тому, вочевидь, у разі національної ідентифікації Ілля Мечников потребує визначення як «український».
Образи українців і росіян у наративних джерелах кінця XVIIІ–XIX ст.
(2025) Гедьо, Анна; Іванюк, Олег; Hedo, Аnna V.; Ivaniuk, Oleh L.
Метою статті є дослідження сприйняття та відображення докорінних відмінностей між українцями та росіянами у наративних джерелах імперської доби. Методологічною основою розвідки слугує концепція «банального націоналізму» Майкла Білліга, адаптована для вивчення повсякденних практик як маркерів ідентичності. Дослідження базується на загальнонаукових методах (аналіз, синтез, індукція, дедукція, узагальнення, компаративний аналіз) та історичного джерелознавства, зокрема, внутрішньої критики опублікованих джерел. Наукова новизна полягає у доведенні неефективності імперської політики русифікації поза межами міського простору та збереженні українцями власної ідентичності, що простежується крізь призму розглянутих джерел. Висновки демонструють, що незалежно від національної приналежності авторів, у джерелах систематично відзначаються кардинальні розбіжності між українцями та росіянами за антропологічними ознаками, побутовими традиціями, особливостями житла, мовою, характером, а також світоглядними та ментальними концептами. Європейські мандрівники здебільшого акцентували увагу на елементах матеріальної культури як маркерах унікальності. Натомість російські спостерігачі висловлювали подив з приводу наявної мовної та ментальної прірви між двома народами. Вони також зазначали про негативне ставлення пересічних українців до північно-східних сусідів. Українські автори, представники переважно дворянської еліти та наукової інтелігенції, підкреслювали унікальність та окремішність власного народу, а також руйнівний вплив імперської політики на українську культуру й національне самоусвідомлення. Результати дослідження підтверджують стійке збереження та усвідомлення української національної ідентичності в умовах імперського тиску, що суперечило офіційним наративам про асиміляцію та єдність