DSpace 8
DSpace is the world leading open source repository platform that enables organisations to:
- easily ingest documents, audio, video, datasets and their corresponding Dublin Core metadata
- open up this content to local and global audiences, thanks to the OAI-PMH interface and Google Scholar optimizations
- issue permanent urls and trustworthy identifiers, including optional integrations with handle.net and DataCite DOI
Join an international community of leading institutions using DSpace.
The test user accounts below have their password set to the name of this software in lowercase.
- Demo Site Administrator =dspacedemo+admin@gmail.com
- Demo Community Administrator = dspacedemo+commadmin@gmail.com
- Demo Collection Administrator = dspacedemo+colladmin@gmail.com
- Demo Submitter = dspacedemo+submit@gmail.com
Communities in DSpace
Select a community to browse its collections.
Recent Submissions
Штучний інтелект, імерсивні технології та віртуальні середовища: міждисциплінарні практики, перспективи та виклики для людини і суспільства: матеріали Міжнародної науково-практичної конференції (м. Вінниця, 17 червня 2026 р.).
(Вінниця: Вінницький державний педагогічний університет імені Михайла Коцюбинського, 2026) Замкова, Наталія; Пилипчук, Володимир; Elisashvili, Eliso; Коломієць, Алла; KALANDADZE, Grigol; ADAMIA, Zoia; WELKER, Vivian; САРАНЧА, Ірина; Гордійчук, Галина; Яременко, Олександр; Кронівець, Тетяна; Кононенко, Валерій; Дзевелюк, Марина; Дзевелюк, Андрій; Кізім, Світлана
Збірник містить матеріали Міжнародної науково-практичної конференції «Штучний інтелект, імерсивні технології та віртуальні середовища: міждисциплінарні практики, перспективи та виклики для людини і суспільства». Тематика збірника окреслює актуальні проблеми у сфері цифровізації, які стосуються питань інтеграції новітніх технологій у повсякденне життя, а також їхнього соціокультурного та психологічного впливу.
У збірнику тез доповідей розглядаються актуальні науково-прикладні процеси впровадження штучного інтелекту, застосування та розвиток імерсивних технологій, а також проблемні питання функціонування віртуальних середовищ і викликів, які вони створюють для сучасної людини та суспільства загалом. Наукові ідеї, висловлені у збірнику, відображають особисту думку авторів
Туристично-рекреаційний потенціал Середнього Побужжя : кваліфікаційна робота
(Вінниця : ВДПУ, 2026) Рабенчук, Владислав Андрійович; Rabenchuk, Vladyslav Andriyovych
Туристично-рекреаційний потенціал є основним чинником соціально-економічного розвитку регіонів. Середнє Побужжя має значний природний, історико-культурний та рекреаційний ресурсний потенціал, який може бути ефективно використаний для розвитку туризму. Проте недостатній рівень інфраструктури, слабка маркетингова стратегія та низький рівень державної підтримки гальмують процеси активного використання туристичних ресурсів регіону. Тому актуальним є комплексне дослідження туристично-рекреаційного потенціалу Середнього Побужжя та визначення перспектив його розвитку.
Екотуризм Поділля як складова сталого розвитку туристично-рекреаційної сфери : кваліфікаційна робота
(Вінниця : ВДПУ, 2026) Іванишена, Даниїла Костянтинівна; Ivanyshena, Danyila Kostyantynivna
У кваліфікаційній роботі досліджено екотуризм Поділля як важливу складову сталого розвитку туристично-рекреаційної сфери регіону. Розкрито теоретичні засади екотуризму, його сутність, принципи, функції та значення для збереження природної і культурної спадщини. Охарактеризовано місце екотуризму в системі сталого розвитку, а також методичні підходи до оцінювання екотуристичного потенціалу території. Проаналізовано природно-ландшафтні ресурси Поділля, природоохоронні території, об’єкти природної спадщини, історико-культурні та соціально-економічні передумови формування екотуристичної діяльності. У роботі визначено сучасні форми, центри й маршрути екотуризму, виявлено основні проблеми використання екотуристичного потенціалу, зокрема недостатній рівень інфраструктури, інформаційного забезпечення та екологічної культури. Запропоновано напрями сталого розвитку екотуризму Поділля і практичні рекомендації щодо раціонального використання ресурсів, популяризації маршрутів та підвищення туристичної привабливості регіону.
Рекреаційний потенціал Вінниччини у системі туристичного бізнесу України : кваліфікаційна робота
(Вінниця : ВДПУ, 2026) Довга, Катерина Вікторівна; Dovga, Kateryna Viktorivna
У кваліфікаційній роботі досліджено рекреаційний потенціал Вінниччини та його значення у системі туристичного бізнесу України. Розкрито теоретикометодологічні засади вивчення рекреаційного потенціалу регіону, охарактеризовано його структуру, основні складники та методичні підходи до оцінювання. Проаналізовано природно-географічні, ландшафтні, кліматичні, гідрологічні, історико-культурні та природоохоронні ресурси Вінницької області як основу розвитку туризму і рекреації. Визначено сучасний стан туристичного бізнесу регіону, основні види туристично-рекреаційної діяльності, рівень розвитку інфраструктури та місце Вінниччини у туристичному просторі України. Особливу увагу приділено проблемам використання рекреаційного потенціалу області, стратегічним напрямам розвитку туристичного бізнесу, підвищенню конкурентоспроможності регіону та перспективам його інтеграції у загальноукраїнський туристичний ринок.
Їсти, (не)любити, (не)пам’ятати, (не)пробачити: гастрономічні вподобання героїв малої прози Івана Чендея
(2024) Деркачова, Ольга Сергіївна
У статті розглянуто особливості зображення їжі в малій прозі Івана Чендея. Проаналізовано три виміри, у яких вона присутня: етнографічний, побутовий та екзистенційний. Зазначено, що вона може відображати кулінарні смаки та звичаї героїв, допомагає відтворити характери персонажів, а також вона може виступати пам’яттєвим наративом, адже їжа часто стає тим чинником, що допомагає персонажам повернути свої спогади. Їжа не є багатою чи різноманітною, часто скромна та повсякденна, проте вона не лише свідчить про смаки чи матеріальний статус героїв, а про турботу чи байдужість, про любов чи ненависть. Також їжа розкриває характери персонажів, які не завжди можуть висловити свої почуття словами, а приготування страв, пригощання ними є отим свідченням любові та турботи про ближньогоh Зображена у малій прозі їжа допомагає розкрити національний та регіональний колорит, відтворити атмосферу тогочасного побуту закарпатців, зберегти пам’ять про тогочасні традиції та ритуали приготування та споживання їжі — чи то на рівні повсякденного споживання, чи на рівні урочистостей. Так, приготування їжі демонструє особливий вияв любові батька до сина («Син»), байдужості та зневаги до хворої старенької мами («Тестамент»), стає ритуалізованим дійством і водночас засвідчує неможливість повернення до минулого («Зозулька»), символом гостинності («Гаврилова «Золота осінь»), символом примирення членів родини («Білі гвоздики на Новий рік»). Письменник по-особливому змальовує процес приготування їжі, здається, що кожне слово має смак та аромат, як і зображений процес споживання, рецепти цих страв прості, але смачніh Це зумовлено особливістю творчої манери Івана Чендея — шукати точку опори не в уявному, вигаданому, а в реальному, добре знаному ще з дитинства, як добре відчутому з дитинства. Відтак картини побуту стають глибокими та сповненими символів, і новостворений авторською уявою світ людей вже не про побут, а про почуття та пам’ять. Особливу роль відіграє вузька просторова локалізація верховинського світу в аналізованих оповіданнях, що впливає і на вибір того, що їдять персонажі. Зроблено висновки, що їжа виступає важливим актом невербальної комунікації у творах та допомагає розрити характерологічний потенціал персонажів, адже відображає їхні звички, побут, риси характеру та спроможності як на позитивні, так і негативні вчинки