DSpace 8
DSpace is the world leading open source repository platform that enables organisations to:
- easily ingest documents, audio, video, datasets and their corresponding Dublin Core metadata
- open up this content to local and global audiences, thanks to the OAI-PMH interface and Google Scholar optimizations
- issue permanent urls and trustworthy identifiers, including optional integrations with handle.net and DataCite DOI
Join an international community of leading institutions using DSpace.
The test user accounts below have their password set to the name of this software in lowercase.
- Demo Site Administrator = dspacedemo+admin@gmail.com
- Demo Community Administrator = dspacedemo+commadmin@gmail.com
- Demo Collection Administrator = dspacedemo+colladmin@gmail.com
- Demo Submitter = dspacedemo+submit@gmail.com
Communities in DSpace
Select a community to browse its collections.
Recent Submissions
Розвиток національної самосвідомості учнів ДМШ засобами української народної музики
(Вінниця : ВДПУ, 2025) Фрицюк, В. М.,; Янковський, С. Є.
У статті розглянуто актуальне питання розвитку національної самосвідомості учнів дитячої музичної школи через залучення до української народної музики, зокрема в процесі навчання гри на акордеоні. Наголошено на виховному потенціалі української народної творчості, яка впливає на формування патріотичних почуттів, естетичного смаку, духовного розвитку й культурної ідентичності учнів. Проаналізовано педагогічні методи та форми роботи, що сприяють глибшому розумінню національних цінностей, зокрема добір репертуару, інтерпретація творів, участь у тематичних концертах, творчі завдання. Підкреслено важливість комплексного, емоційно насиченого підходу до навчального процесу, який перетворює опанування народної музики на чинник особистісного і громадянського становлення учня.
Розвиток креативності майбутніх педагогів-музикантів у класі інструментальної підготовки
(Вінниця: ТОВ "УКРЛОГОС Груп", 2025) Фрицюк, В. А.; Фрицюк, В. М.
У статті висвітлено проблему розвитку креативності майбутніх педагогів-музикантів у процесі інструментальної підготовки. Обґрунтовано значущість креативності як складової професійної компетентності педагога-музиканта та як ключової умови його успішної професійної діяльності. Розкрито різноманітні прояви креативності у музично-педагогічній практиці: від створення композицій, імпровізації та аранжування — до інноваційного добору репертуару й розробки оригінальних методичних підходів. Особливу увагу приділено ролі музичного інструмента як засобу розвитку творчого потенціалу майбутніх учителів, а також значенню педагогічної імпровізації, здатності до швидкого реагування та нестандартного мислення під час уроку. Показано, що підтримувальне освітнє середовище, заохочення ініціативи здобувачів та впровадження проблемних ситуацій сприяють формуванню їхньої автономності, творчої мотивації та здатності до особистісно забарвленої інтерпретації музичних творів. Підкреслено, що системна робота з розвитку креативності забезпечує становлення індивідуального стилю майбутнього педагога-музиканта та сприяє його професійному саморозвитку.
Формування комунікативної культури майбутніх учителів музичного мистецтва
(Житомир, 2025) Фрицюк, В. А.; Фрицюк, В. М.
У статті розкрито сутність комунікативної культури майбутніх учителів музичного мистецтва як ключової складової їхньої професійної підготовки та ефективної педагогічної взаємодії. Показано, що у сфері музичного навчання комунікативна культура виходить за межі традиційного мовленнєвого етикету та охоплює вміння передавати емоційно-образний зміст музики, використовувати вербальні й невербальні засоби спілкування, проявляти емпатію, толерантність, здатність до діалогу та конструктивного розв’язання педагогічних ситуацій. Наголошено, що вчитель музичного мистецтва виступає медіатором між мистецьким змістом і внутрішнім світом учня, створюючи атмосферу довіри, психологічного комфорту та натхнення, необхідну для розвитку вокальних, інструментальних і творчих навичок. Окреслено роль комунікативної культури у поданні складних музично-теоретичних понять, у роботі над художніми образами, у взаємодії з батьками, колегами та культурними інституціями. Підкреслено, що сформована комунікативна культура сприяє професійному саморозвитку педагога-музиканта та забезпечує якісне виховання учнів, їхнє емоційно-естетичне зростання та здатність до музичного самовираження.
Формування мотиваційної спрямованості майбутніх бакалаврів музичного мистецтва на творчу діяльність під час навчання
(Київ, 2025) Фрицюк, В. А.; Фрицюк, В. М.
Стаття присвячена питанням формування мотиваційної спрямованості майбутніх бакалаврів музичного мистецтва на творчу діяльність у процесі навчання гри на музичному інструменті. У роботі наголошується, що креативність є однією з ключових професійних якостей педагогів-музикантів, яка сприяє їхній амореалізації та успішності в професійній діяльності. Автори аналізують методологічні підходи до розвитку творчої мотивації студентів, акцентуючи увагу на ролі індивідуальних занять та співпраці між викладачем і студентом. Окреслено дидактичні методи і засоби, спрямовані на стимулювання інтересу до музично-виконавської діяльності, розвиток креативності та формування позитивного ставлення до творчост
Практична підготовка майбутніх викладачів акордеона до розвитку творчих здібностей учнів ДМШ
(Київ, 2025) Фрицюк, В. А.; Фрицюк, В. М.
У статті розглянуто особливості підготовки майбутніх викладачів акордеона до розвитку творчих здібностей учнів дитячих музичних шкіл. Обґрунтовано важливість формування творчої особистості школярів як ключового завдання мистецької освіти та визначено професійні вимоги до викладача акордеона, пов’язані з умінням стимулювати інтерес до музики, формувати виконавські навички та підтримувати творчу активність здобувачів. Описано досвід реалізації зазначених завдань у процесі педагогічної практики студентів спеціальності 025 «Музичне мистецтво», спрямований на розвиток пізнавального інтересу, музичної пам’яті, емоційно-образного мислення, інтерпретаційних умінь та імпровізаційних навичок учнів. Розкрито роль інформаційно-комунікаційних технологій, творчих завдань різного рівня складності, методів інтерпретації художніх образів та інструментальних прийомів у формуванні творчого потенціалу школярів. Акцентовано, що системна практична підготовка студентів суттєво підвищує їхню професійну компетентність і готовність ефективно забезпечувати розвиток творчих здібностей учнів-акордеоністів.